• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Концепція розвитку

Концепція розвитку сходознавства в Університеті «Україна»

За роки відродження державності в Україні у багатьох вищих навчальних закладах країни було відкрито кафедри сходознавства (зокрема, у Львівському національному університеті ім. І. Франка), а також кафедри східної філології, наприклад, у Київському лінгвістичному університеті, де кафедра перетворилася на Інститут сходознавства. У Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка було створено відділення сходознавства, яке повинне було стати повноцінним факультетом із трьома типовими для європейських університетів відділеннями: східної філології, економіки Сходу та історії й філософії (з політологією) Сходу, але стало лише підрозділом Інституту філології. Таким чином, сьогодні вже можна зробити певні висновки щодо розвитку сходознавства, а конкретніше східної філології, за двадцять років незалежності нашої держави.

  1. На освітньому рівні східна філологія досягла Кафедра сходознавства
    певних результатів: уперше за свою історію Україна отримала достатню кількість фахівців-орієнталістів, щоб ліквідувати одвічний дефіцит кадрів у міністерствах, передусім у МЗС, дипломатичних місіях, фінансових та промислових структурах, а також поповнити навчальні кафедри фахівцями вищої кваліфікації (кандидатами та докторами наук).
  2. Разом із тим, на кафедрах східної філології ще й досі відчувається гостра потреба у фахівцях вищого рівня. На сьогодні в Україні є лише 2 доктори наук із базовою сходознавчою освітою, не набагато більше можна нарахувати й доцентів.
  3. У більшості вищих навчальних закладів, найбільше на Сході та Півдні України, викладання східних мов фактично повністю проводиться недержавною мовою, що робить випускників не готовими для роботи в державних органах країни.
  4. Ще й досі українська орієнталістика на науковому рівні залишається дуже слабкою ланкою вітчизняної науки: кандидатські дисертації дуже рідко відповідають стандартам світової науки; монографії – явище спорадичне, і вони рідко стають явищем світової інформації; збірники наукових праць досить часто нагадують слабенькі опуси початківців; небагато кафедр можуть похвалитися підручниками східних мов та літератури, написаними викладачами кафедр.
  5. Конкурс абітурієнтів у вищі навчальні заклади на спеціальність «Орієнталістика» і сьогодні досить високий, особливо у столиці України.
  6. На жаль, кафедри орієнталістики в деяких навчальних закладах не дотримуються вимог, що їх ставить МОНМС України, і втрачають як науковий та педагогічний потенціал, так і кількісний склад студентів.

Таким чином, відкриття кафедри сходознавства в Університеті «Україна» покликане самим життям, а для забезпечення своєї життєздатності планує виконати такі завдання:

  1. Постійно поліпшувати кадровий потенціал: уже сьогодні на кафедрі працюють па постійній основі 1 доктор наук, 1 професор та 3 доцента, які мають базову сходознавчу освіту.
  2. Провести вступну кампанію 2013-2014 н. р. на належному рівні.
  3. Забезпечити навчальний процес потрібною літературою, а саме: придбати необхідну кількість підручників із орієнталістики та протягом найближчих років підготувати на кафедрі та видати в Університеті необхідну кількість підручників, навчальних програм та методичних матеріалів.
  4. Протягом 2012-2013 н. р. налагодити контакти з посольствами держав Сходу для забезпечення навчального процесу сходознавчою літературою та стажування студентів у навчальних закладах східних країн.
  5. У найближчому майбутньому запровадити викладання східних мов в Університеті на спеціальності «Журналістика», а також для майбутніх економістів.
  6. Запровадити практику навчання студентів-орієнталістів за методом, випробуваним у більшості ВНЗ України: студент має одержати диплом із записом: «східна мова та література, українська мова та література або англійська мова та література».

Україні потрібні фахівці зі сходознавства: мовознавці, економісти, політологи, журналісти, філософи, культурологи. Принагідно зазначу, що наша держава потребує концепцтульного розвитку сходознавства, зокрема і щодо підготовки кримськотатарської молоді для розв’язання загальноукраїнських питань.

Кiлькiсть переглядiв: 156

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.