• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Інтерв'ю із завідувачем кафедри

В УНІВЕРСИТЕТІ «УКРАЇНА» ЗВЕРНУЛИ УВАГУ НА СХІД – І СТВОРИЛИ КАФЕДРУ СХОДОЗНАВСТВА

8 січня, 2013

Ніна ГОЛОВЧЕНКО, доцент Університету “Україна”.

Туранли Ферхад Ґардашкан ОглуСхідний напрям зовнішньої політики України є надзвичайно актуальним і перспективним як у політичному, так і в економічному вимірах. Важливість поглиблення співробітництва України з державами Близького Сходу, Центральної Азії та Далекого Сходу визначається низкою об’єктивних чинників: географічною близькістю і зручністю транспортних комунікацій, економічною і політичною вагою країн регіону, можливістю отримання Україною енергоносіїв з метою диверсифікації джерел енергопостачання, взаємодоповнюючим характером економічних комплексів України і держав регіону.

Університет «Україна» постійно коригує науково-навчальну діяльність у відповідності до новітніх тенденцій розвитку світу та держави. Тому у 2012-2013 р.р. навчальному році в університеті розпочала свою діяльність кафедра сходознавства. На науково-практичній конференції «Масово-комунікаційні процеси в сучасному світі», яка проходила в рамках відзначення Міжнародного дня толерантності ЮНЕСКО, відбулася презентація новоствореної кафедри сходознавства Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна». Почесним гостем заходу був Кочубей Юрій Миколайович, професор, завідувач кафедри ЮНЕСКО Дипломатичної академії України при МЗС України; провідний науковий співробітник Інституту сходознавства імені А. Кримського НАН України. На конференції обговорювалися питання, які визначено пріоритетними в навчальній та науковій діяльності кафедри, зокрема: комплексна наукова тема «Проблеми методології дослідження мов, літератури, історії, філософії та культур народів Сходу»; «Проблеми методології дослідження тюрксько-арабографічних текстів»; «Суспільно-політична доктрина країн Чорноморсько-Каспійського регіону: забезпечення міжкультурного діалогу, економічна та військова стратегія (проблема забезпечення енергетичної безпеки України: посилення південно-східного вектора міжнародних відносин)».

Актуальність наукової проблематики, означеної під час презентації кафедри, прокоментував завідувач кафедри сходознавства Університету «Україна», кандидат історичних наук, професор Туранли Ферхад Ґардашкан Оглу:

- Значущість проблеми, зокрема, суспільно-політичної доктрини Чорноморсько-Каспійського регіону для української та світової науки пов’язана зі спробами розв’язати такі питання, як, наприклад, способи вирішення регіональних конфліктів у Чорноморсько-Каспійському ареалі (Придністров’я, Південна Осетія, Нагірний Карабах тощо) і шляхи забезпечення в цьому контексті енергетичної безпеки України, зокрема з вирішенням таких питань: забезпечення міжкультурного діалогу на рівні світогляду нації та народів країн названого регіону, відсутність чого є причиною невирішеності політичних, економічних та військових проблем у галузі міждержавних відносин; вивчення культур зазначеного ареалу на основі дослідження джерел, із яких випливають факти та чинники, що свідчать про особливості національної культури, які є базою для формування особистого світогляду людини; здійснення досліджень певних джерел, зокрема адекватне вивчення відповідних архівних документів, писемних пам’яток та інших джерел духовної та матеріальної культури; створення підґрунтя для забезпечення взаємопорозуміння, міжцивілізаційного (культурного) діалогу на рівні світогляду суспільств зазначених країн.

Отже, розв’язання окреслених завдань уможливлює визначення соціально-політичних доктрин країн Близького Сходу та Центральної Азії, в тому числі в Чорноморсько-Каспійському ареалі. На основі цих засад вибудовуються сучасні економічна та військова тактика, а також стратегія відповідних держав, що є важливими для налагодження здорових і надійних міжнародних відносин. Саме в цьому контексті виникає необхідність розвитку дипломатичних взаємин України з державами названого континенту з метою вирішення проблем, пов’язаних із забезпеченням енергетичної безпеки.

- Пане Ферхаде, розкажіть, будь ласка, детальніше про діяльність вашої кафедри. Викладання яких дисциплін забезпечують формування належних, базових підходів у ваших студентів – майбутніх науковців до вирішення таких питань?

- Насамперед, це дисципліни, пов’язані з вивченням циклу східних мов: практична граматика (східні мови), практика усного та писемного мовлення (східні мови), лінгвокраїнознавство (країни східної мови), практика перекладу (східні мови), ділова східна мова, лексикологія та лексикографія (східні мови), теоретична граматика (східні мови); історія східної літератури (класичний період), історія східної літератури (нова і новітня); історія мови (східні мови), друга східна мова; вступ до мовознавства (східні мови), вступ до спецфілології, вступ до літературознавства (східні мови); методика викладання іноземних мов (східні мови).

Другий важливий блок забезпечує вивчення специфіки регіону, історії, географії, філософії, релігії, культури тощо: історія регіону (Близький Схід, Центральна Азія та Далекий Схід); релігії та філософські вчення Сходу; етнографія регіону (Близький Схід, Центральна Азія та Далекий Схід); вступ до сучасної історії і культури країн Сходу; державно-політичний устрій та зовнішня політика країн Близького Сходу; державно-політичний устрій та зовнішня політика країн Далекого Сходу. Також читаються спецкурси з поглибленого вивчення окремих питань: «діалектологія арабської мови», «ісламська культура», «конфуціанська культура», «методологія вивчення тюрксько-арабографічних текстів». Обов’язковою складовою підготовки фахівців-сходознавців є базовий загальноуніверситетський цикл дисциплін: українська мова за професійним спрямуванням, історія України, інформатика та сучасні засоби навчання, екологія, історія західноєвропейської літератури, основи наукових досліджень тощо.

- Чи вдалося вам сформувати потужний кадровий склад для забезпечення такого екзотичного для України фаху – «сходознавство»?

- Кафедра сходознавства забезпечує навчання за таким напрямом: 6.020303 Філологія. Мова і література (арабська, китайська, турецька, японська). Освітньо-кваліфікаційний рівень: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст. Навчальним процесом опікуються досвідчені кваліфіковані викладачі. Наш колектив – більше п’ятнадцяти осіб, де поєднано досвід науковців старшого та молодшого поколінь. Наприклад, серед них є відомий учений-сходознавець Халимоненко Григорій Іванович, випускник філологічного факультету Київського державного університету ім. Тараса Шевченка, Тбіліського університету та аспірантури, доктор філологічних наук, професор-тюрколог. Нині – професор кафедри сходознавства Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна». Григорій Іванович перекладав твори грузинських і турецьких письменників: Т. Чіладзе, А. Сулакаурі, О. Сарагьола Полата, «Оповідання турецьких письменників», Н. Хікмета, Г. Леонідзе, Р. Гюнтекіна, Н. Чаликушу, Ш. Руставелі та ін. Є автором підручників «Історія турецької літератури» (2009), «Тюркська лексична скиба українського словника. Частина 1» (2010), якими користуються всі гуманітарні ВНЗ України.

Шекера Ярослава Василівна, доцент кафедри сходознавства, кандидат філологічних наук, закінчила Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (спеціальність китайська мова та література). 2000 року почала перекладати з давньокитайської мови класичну поезію доби Тан (618-907). 2003 р. видала антологію «Танське небо». Під час навчання в університеті стажувалася в Чанчуньському педагогічному університеті та Пекінському університеті мови й культури. З 2003 р. працює асистентом – спершу на кафедрі тюркології КНУ, а з 2005 р. – на кафедрі китайської, корейської та японської філології. Викладає китайську мову, літературу та різноманітні літературознавчі й мовознавчі спецкурси. Протягом навчання та роботи в КНУ (починаючи з 2003 р.) постійно бере участь у міжнародних та всеукраїнських наукових сходознавчих конференціях і методологічних семінарах як в Україні, так і за її межами (Санкт-Петербург, Любляна, Вільнюс). Має близько сорока публікацій. У 2007 році захистила кандидатську дисертацію на тему: «Генеза та функціонування художніх образів у китайській поезії доби Тан (VII–X ст.)» зі спеціальності 10.01.04 – література зарубіжних країн. У 2008 році побачила світ «Хрестоматія китайської літератури (від найдавніших часів до ІІІ ст. н.е.)», яку Я.В. Шекера уклала спільно з колегою Н.В. Коломієць.

В 2010 році вийшла друком «Хрестоматія китайської літератури (ІІІ–VI ст.)», укладена Я.В. Шекерою одноосібно. В обох хрестоматіях, окрім теоретичних матеріалів з історії китайської літератури, представлено поетичні переклади з давньокитайської мови. Сфера наукових зацікавлень викладача – китайська культура та література, зокрема давня й середньовічна поезія, поняття і сутність літературно-художнього образу, адекватність перекладу та інтерпретації класичних текстів із застосуванням етимологічного (мовно-культурологічного) аналізу. Займається художнім перекладом китайської поезії від найдавніших часів донині.

Ми запрошуємо до викладання і носіїв мови. Так, Шіхаб Ель Дін Нассер Амін Хассанін працює на посаді старшого викладача кафедри сходознавства, викладає арабську мову. Розробляє робочі навчальні програми та навчально-методичні комплекси з арабської мови, літератури та культури. Шіхаб народився в місті Каїр (Єгипет) у родині викладача університету. Навчався на педагогічному факультеті кафедри арабської мови університету «Аль-Азхар» за спеціальністю «арабська мова, література та методика викладання». В 1988 році отримав ступінь магістра ісламознавства та арабської мови. З 1989 року викладав арабську мову в Єгипті, з 2003 року – в Україні.

- Які абітурієнти зазвичай орієнтуються на фах «сходознавство»? Скільки студентів уже навчаються на кафедрі?

- З античних часів європейці цікавилися східними цивілізаціями, зокрема мовою, культурою, економікою, філософією, географією, медициною тощо. На сучасному етапі, у зв’язку із посиленням глобалізації світу, змінюється характер людського спілкування, яке набуває нових форм, і це змушує розв’язувати нові завдання. У цьому контексті вивчення східних мов і культур зумовлюють інтерес до міжкультурної комунікації як наукової галузі, що потребує вивчення мови, культури, економіки, соціології, політики, географії східних народів.

Україна як велика європейська держава має стратегічні інтереси у розвитку чорноморсько-каспійського вектору зовнішньої політики для вирішення проблем, пов’язаних із забезпеченням країни енергоносіями. Українці традиційно цікавилися східною культурою. Взаємини між Україною та державами Сходу мають тисячолітню історію. На сучасному етапі ці відносини набувають інтенсивного характеру в різних галузях. Через те молодь як наймобільніший суспільний прошарок українського населення миттєво реагує на новітні економічні та освітні тенденції й обирає «модний» фах – сходознавство.

У нас 49 студентів, котрі навчаються за спеціальностями арабістика, китаєзнавство, тюркологія, японістика. У Коледжі «Освіта» маємо 45 таких студентів. Навчання організовано так, що група складається з 5 осіб, адже східні мови для українців – явище екзотичне, і майбутні фахівці мають проходити ґрунтовну підготовку.

- Як здійснюється забезпечення підручниками, навчальними посібниками, словниками?

- На кафедрі сходознавства працюють висококваліфіковані спеціалісти, які на належному рівні забезпечують навчальний процес, зокрема відповідною літературою. Фонд бібліотеки кафедри сходознавства налічує більше десяти тисяч найменувань книг. Крім того, студенти мають змогу користуватися бібліотечним фондом Інституту сходознавства НАН України, зокрема, бібліотечним фондом академіка Омеляна Пріцака в Національному університеті «Києво-Могилянська академія».

- Які перспективи працевлаштування мають фахівці зі сходознавства – випускники кафедри?

- Завдання кафедри полягає саме в тому, щоб підготувати фахівців зі сходознавства з широким спектром знань, які дозволять працевлаштування випускників Університету «Україна» і в дипломатичній, і в туристичній, і в науковій, і в освітній галузях. Також наші випускники можуть працювати професійними перекладачами.

- Чи є можливість у студентів кафедри «зануритися» на певний час у мовне середовище тієї країни, мову якої вони вивчають?

- Університет «Україна» співпрацює з посольствами Японії, Китаю, Туреччини, Саудівської Аравії, Єгипту, Азербайджану, Ірану, Індії та ін. в Україні. Метою співпраці є створення бібліотечних фондів, проведення наукових конференції та забезпечення стажування студентів-сходознавців в університетах названих країн.

Кiлькiсть переглядiв: 206

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.