• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Інформація про кафедру

Презентація кафедри сходознавства

Інституту філології та масових комунікацій

АБІТУРІЄНТУ 2013: КАФЕДРА СХОДОЗНАВСТВА УНІВЕРСИТЕТУ «УКРАЇНА»

Кафедра сходознавства

16 листопада 2012 року

З 2012-2013 навчального року в Університеті «Україна» розпочала діяльність кафедра сходознавства.

Кафедра готує і випускає студентів за напрямом підготовки:

6.020303 Філологія. Мова і література (арабська, китайська, турецька, японська). Кваліфікація : бакалавр філології, викладач східної мови та літератури; викладач англійської мови. Термін навчання - 4 роки (на основі повної загальної середньої освіти).

Кафедра сходознавства16 листопада 2012 року на науково-практичній конференції «Масово-комунікаційні процеси в сучасному світі», яка проходила в рамках відзначення Міжнародного дня толерантності ЮНЕСКО, відбулася презентація новоствореної кафедри сходознавства Інституту філології та масових комунікацій.

Гість заходу КОЧУБЕЙ Юрій Миколайович

професоКочубей Юрій Миколайович - професор, завідувач кафедри ЮНЕСКО Дипломатичної академії України при МЗС України; провідний науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України. Кочубей Юрій Миколайович - професор, завідувач кафедри ЮНЕСКО Дипломатичної академії України при МЗС України; провідний науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України.р, завідувач кафедри ЮНЕСКО Дипломатичної академії України при МЗС України; провідний науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України.

КОЧУБЕЙ Юрій Миколайович – дипломат, сходознавець, громадський діяч, народився 9 липня 1932 р. у м. Полтаві, в сім’ї вчителя. Закінчив українську чоловічу середню школу № 1 у м. Луцьку (1950) із золотою медаллю. Вищу освіту здобув у Київському університеті ім. Т. Шевченка на факультеті міжнародних відносин (1955), одержав диплом із відзнакою за спеціальністю “історик-міжнародник, референт-перекладач”. Почав друкуватися з 1955 року.

З 1957 працює в системі МЗС України, має дипломатичний ранг Надзвичайний і Повноважний Посол. Із 1998 року і дотепер – викладач Дипломатичної академії України при МЗС України, Doctor honoris causa.

Президент Українського Товариства зовнішньої політики (м. Київ).

1963 - 1968 – працював у Постійному представництві УРСР при ООН (м. Нью-Йорк, США);

1971 - 1977 – Постійний представник УРСР при ЮНЕСКО (м. Париж);

1982 - 1986 – Заступник міністра закордонних справ УРСР, голова Національної комісії в справах ЮНЕСКО;

1987 - 1992 – Заступник Генерального директора ЮНЕСКО (м. Париж, Женева);

1992 - 1997 – Посол України у Франції, Постійний представник України при ЮНЕСКО (м. Париж).

Паралельно займався дослідницькою роботою в галузі сходознавства, 1977 року захистив дисертацію в Інституті сходознавства АН СРСР (м. Москва) і має науковий ступінь кандидата філологічних наук. Нині – провідний науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України, член Вченої ради Інституту, має вчене звання старшого наукового співробітника. Протягом багатьох років – головний редактор фахового журналу “Східний світ”, лауреат академічної премії ім. А. Кримського, член редколегії журналу “Всесвіт” і т.д.

Полем наукових досліджень є арабістика, культура кримських татар і караїмів, культурні взаємовідносини України з країнами Близького і Середнього Сходу, історія українського сходознавства.

Основні публікації: “Марокко” (Київ, 1960), “Голос гніву і боротьби. Сучасна арабська поезія” (К., 1971), “Україна і Схід. Культурні взаємозв’язки України з народами Близького і Середнього Сходу. 1917-1992” (Бібліогр. покажчик) (К.,1998), “Поезия “свободного стиха” в Ираке (40-е-70-е гг. ХХ ст.”) (К., 2003), “Орієнтальне мистецтвознавство в Україні в 20-30 рр. ХХ ст. В.М. Зуммер (1885-1970)” (К., 2005) (разом із Е.Г. Циганковою). Велика кількість статей із історії українського сходознавства (про А. Кримського, А. Ковалівського, О. Пріцака, Т. Кезму, В. Бейліса та ін.). Автор значної кількості праць з питань геополітики (про Ю. Липу, В. Дубровського, проблем Близького Сходу, Кавказу, Центральної Азії).

Кiлькiсть переглядiв: 230

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.